багаж
БАГАЖ, у, ч. 1. Речі пасажирів, спаковані для перевезення різними видами транспорту. Хлопчик здав чемодан до камери схову ручного багажу (Багмут, Щасл. день.., 1951, 119); Незважаючи на щирі протести гостя, вона взялася нести його багаж (Гончар, Новели, 1954, 93).
Відправляти (відправити) багажем що-небудь - відсилати, відправляти які-небудь речі поїздом, літаком і т. ін. нарізно від пасажирів; Здавати (здати) в багаж що-небудь - здавати речі в багажне відділення для відправки їх яким-небудь видом транспорту нарізно від пасажирів.
2. перен. Запас відомостей з певної галузі знань, які має хто-небудь. За ці півгодини Каргат хотів скласти більш-менш повне уявлення про науковий багаж своїх нових помічниць (Шовк., Інженери, 1956, 135); Кожного дня він повертався з школи додому з новим захоплюючим багажем (Ле, Право.., 1957, 14).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | багаж | багажі |
Родовий | багажу | багажів |
Давальний | багажу, багажеві | багажам |
Знахідний | багаж | багажі |
Орудний | багажем | багажами |
Місцевий | на/у багажі, багажу | на/у багажах |
Кличний | багаже | багажі |