шу-ркання
ШУ-РКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. шуркати 1 і звуки, утворювані цією дією. В тій хвилі роздалося за дверми в сінях шуркання чобіт о підлогу - знак, що хтось із села прийшов до єгомостя (Фр., І, 1955, 188); Білинський входить до бюра. Усі, хто працював у його канцелярії, встають - чути шуркання ногами (Круш., Буденний хліб.., 1960, 64).