туж-туж
ТУЖ-ТУЖ, присл., заст. Ось-ось, скоро, дуже швидко. - Ще тільки спасівка наступа, а вже Маруся зовсім не та, як унов народилася; туж-туж і Василь буде; тоді.. мерщій справлю весілля, та й нехай собі живуть (Кв.-Осн., II, 1956, 80); // Тільки що. [Надежда:] Давайте ж бумагу, я вам прочитаю. [Прохор:] Це туж-туж приніс десятник, від урядника (Кроп., III, 1959, 177).