совіт
СОВІТ, у, ч. 1. розм. Те саме, що порада 1. Опанас же всім казав,.. що то його гроші, що він на процент давав людям, та, по совіту жінки, не дуже й розкидався і приставляв з себе такого бідного, що ні за що й другу коняку купити (Григ., Вибр., 1959, 160).
Ні привіту, ні совіту див. привіт.
2. заст. Взаємна дружба, мирні стосунки; згода.
@ Любов та совіт - побажання щасливого, дружного, мирного життя тим, хто одружується. - Заспокойся, Прокошо, не гарячись, - сокорить біля нього Одарка. - Тимко парубок, мо, й гарячий, але роботящий. Любов та совіт, житимуть не гірше других (Тют., Вир, 1964, 97).