РОДИ
РОДИ, ів, мн., рідко. Те саме, що пологи1. Роди були тяжко трудні: потугувала ними Мотря два дні й дві ночі (Мирний, II, 1954, 44); Василина Величко, дебела, важкотіла жінка, яка, проклинаючи свою долю, мало не щороку приносить Миронові дітей, а сама після кожних родів губить зуби (Стельмах, І, 1962, 221); У мавпи за її життя в розпліднику народилося вісім малят, а дев'яті роди принесли навіть двох мавпочок (Наука.., 6, 1960, 37); * Образно. Агава з одчаєм стулює листя, немов почуває, що роди принесуть смерть (Коцюб., II, 1955, 421).
пологи
ПОЛОГИ1, ів, мн. Фізіологічний процес виходу плода з тіла матері; роди. Консультації для вагітних, спеціальні будинки відпочинку для них, відпустки до і після пологів відбивають піклування держави про дитину ще до її народження (Анат. і фізіол. люд., 1957, 187); На третій-четвертий день після пологів, кусаючи уста, вона знову виходила з немовлям на панське поле (Стельмах, І, 1962, 221); Богдана, ще знесилена після пологів, та й, власне, зовсім не знайома з своїм дядьком, великої охоти до бесідування не виявляла (Загреб., Шепіт, 1966, 402).
ПОЛОГИ2, ів, мн. Степова рівнина, низовина, що полого, поступово спускається до берега річки. Збирає Катря дівчат: - Дівчатонька! Ходімо ми на могилу! - ..Ні, лучче [краще] вже на пологи, в степ! (Вовчок, І, 1955, 183).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пологи | |
Родовий | пологів | |
Давальний | пологам | |
Знахідний | пологи | |
Орудний | пологами | |
Місцевий | на/у пологах | |
Кличний | пологи |