гуни
ГУНИ, -ів, мн. (одн. гун, -а, ч., гунка, -и, ж.). 1. Об'єднання кочових племен Центральної Азії, що в 4-му ст. вдерлися на територію Європи. // Союз кочових племен різного походження у ІІ – VI ст. н. е., які ймовірно з'явилися у Європі з Поволжя; інколи назва “гуни” вживається поряд з назвою болгари, що вказує на те, що хоча б в деяких випадках, але гуни ототожнювалися з жителями стародавньої Великої Болгарії, держави утвореної союзом кочових племен різного походження на землях від Волги до Дунаю, яка пізніше розпалася на Дунайську і Волжську Болгарію, а також на державу на землях сучасної Угорщини; сучасні угорці, так само як і сучасні германські народи, вважають себе нащадками гунів. 2. Одна із візантійських назв росів, русичів, русів-українців.
гун
ГУН2, -а, ч., архіт., іст. Розпланувальний прийом в архітектурі Монголії, Китаю та інших країн, що передбачав встановлення з південного боку перед палацом багато прикрашених воріт, з'єднання південного і північного павільйонів галереєю і доріжкою, а також звернення чільних фасадів бокових споруд до центрального корпусу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гун | гуни |
Родовий | гуна | гунів |
Давальний | гунові, гуну | гунам |
Знахідний | гуна | гунів |
Орудний | гуном | гунами |
Місцевий | на/у гуні, гунові | на/у гунах |
Кличний | гуне | гуни |
гуна
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гуна | гуни |
Родовий | гуни | гун |
Давальний | гуні | гунам |
Знахідний | гуну | гуни |
Орудний | гуною | гунами |
Місцевий | на/у гуні | на/у гунах |
Кличний | гуно | гуни |
гунути
ГУНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Швидко, навально рушити в якомусь напрямі. З усіх кутків так і гунули всі до гурту (Вас., II, 1959, 131); Машини як гунули по степах, земля гуде (Ю. Янов., І, 1954, 222).
2. Важко, з шумом упасти. Слідом гунула, одколовшись від берега, велика брила рудої землі (Кол., Терен.., 1959, 38); Хлопець уже мчав до берега.. Зненацька він гунув кудись униз (Донч., II, 1956, 532).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гуну | гунемо |
2 особа | гунеш | гунете |
3 особа | гуне | гунуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гунув | гунули |
Жіночий рід | гунула | |
Середній рід | гунуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гунімо | |
2 особа | гуни | гуніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | гунувши |