хот
ХОТ, -у, ч. Характерна для негритянського імпровізаційного джазу 1920 – 30-х рр. манера гри, якій притаманні збудженість, жвавість імпровізації, чіткий ритм і специфічна інтонація, зумовлена твердим звуковидобуванням і гострим переходом від попереднього до наступного звуку, а також застосування блю ноутс, вібрато, гліссандо, брудних тонів та інших інструментальних ефектів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хот | хоти |
Родовий | хоту | хотів |
Давальний | хотові, хоту | хотам |
Знахідний | хот | хоти |
Орудний | хотом | хотами |
Місцевий | на/у хоті | на/у хотах |
Кличний | хоте | хоти |
хота
ХОТА, -и, ж. Іспанський і каталонський народний парний танець з музичним розміром – 3/4 або 3/8; виконується у дуже швидкому темпі; хореографічно танець насичений підстрибуваннями і підскоками; виконання хоти супроводжується грою на гітарі, мандоліні, кастаньєтах тощо.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хота | хоти |
Родовий | хоти | хот |
Давальний | хоті | хотам |
Знахідний | хоту | хоти |
Орудний | хотою | хотами |
Місцевий | на/у хоті | на/у хотах |
Кличний | хото | хоти |