хосенний
ХОСЕННИЙ, а, е, діал. Корисний (у 1 знач.). Мні [мені] снилась доля, тихий рай родинний, Здоров'я, труд хосенний, щастя (Фр., XIII, 1954, 172); Піп зараз-таки в неділю оповістив у церкві, що най кождий мужик зложить по 20 кр. [крейцарів], то заведуть собі читальню, дуже хосенне діло і богу миле (Март., Тв., 1954, 45).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хосенний | хосенна | хосенне | хосенні |
Родовий | хосенного | хосенної | хосенного | хосенних |
Давальний | хосенному | хосенній | хосенному | хосенним |
Знахідний | хосенний, хосенного | хосенну | хосенне | хосенні, хосенних |
Орудний | хосенним | хосенною | хосенним | хосенними |
Місцевий | на/у хосенному, хосеннім | на/у хосенній | на/у хосенному, хосеннім | на/у хосенних |