термітний
ТЕРМІТНИЙ, а, е, спец. Прикм. до терміт2. Термітна суміш; // Який містить терміт. Шість баштових гармат ударили термітними снарядами, і два наші танки, як підстрелені коні, завмерли на повному ходу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 231); Термітна бомба; // Який здійснюється за допомогою терміту. Термітне зварювання відбувається за рахунок тепла, яке виділяє терміт при згорянні (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 183).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | термітний | термітна | термітне | термітні |
Родовий | термітного | термітної | термітного | термітних |
Давальний | термітному | термітній | термітному | термітним |
Знахідний | термітний, термітного | термітну | термітне | термітні, термітних |
Орудний | термітним | термітною | термітним | термітними |
Місцевий | на/у термітному, термітнім | на/у термітній | на/у термітному, термітнім | на/у термітних |