стругнути
СТРУГНУТИ1, ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до стругати 1, 2. Матвій підвівся, навпомацки знайшов своє весло, стругнув держало дідовим ножем (Стельмах, Хліб.., 1959, 443); Капітан стругнув своїм ножиком паличку, лейтенант стиха насвистував, інші мовчали (Десняк, II, 1955, 409).
СТРУГНУТИ2, ну, неш, док., розм . 1. неперех. Втекти, поїхати, побігти куди-небудь. Якби тільки то від мене залежало, то я б уже давно з Одеси стругнула в Болгарію (Л. Укр., V, 1956, 31).
2. перех. Те саме, що ударити 2. Як стругне його по пиці (Сл. Гр.).
3. перех. Зробити що-небудь несподіване, незвичайне. [Гострохвостий:] А яку я вам стругну сукню! З чистого шовку! (Н.-Лев., II, 1956, 500).
@ Стругнути штуку - те саме, що Устругнути штуку (див. устругнути). Задній офіцер задумав стругнути ще кращу штуку й повернув коня на шаплики з дьогтем та на бублики (Н.-Лев., III, 1956, 155).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стругну | стругнемо |
2 особа | стругнеш | стругнете |
3 особа | стругне | стругнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стругнув | стругнули |
Жіночий рід | стругнула | |
Середній рід | стругнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стругнімо | |
2 особа | стругни | стругніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | стругнувши |