скушати
СКУШАТИ, аю, аєш, недок., СКУСИТИ, скушу, скусиш, док., перех., розм., заст. Спокушати. [Старшина:] Всі гроші громадські треба здать у казначейство, щоб не скушали (К.-Карий, І, 1960, 39); В шинках повно народу, всі п'ють. Таки так скушає мене нечистий, куди не повернись, та й годі (Н.-Лев., III, 1956, 256); - Е, братику, - каже чорт. -.. Як же б ми вас і скушали, коли б не знали, яке серце у людей?.. (Стор., І, 1957, 88).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скушаю | скушаємо |
2 особа | скушаєш | скушаєте |
3 особа | скушає | скушають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скушатиму | скушатимемо |
2 особа | скушатимеш | скушатимете |
3 особа | скушатиме | скушатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скушав | скушали |
Жіночий рід | скушала | |
Середній рід | скушало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скушаймо | |
2 особа | скушай | скушайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скушаючи | |
Минулий час | скушавши |