скатований
СКАТОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скатувати. В неволі скатований люто, Ти смерть за свободу прийняв (Пісні та романси.., II, 1956, 272); // у знач. прикм. При гомоні дзвонів, котрих ніколи не мав уже почути, скатований злочинець заридав перший раз тяжко і болюче (Фр., II, 1950, 117); - Скільки канчуків полосували тут спини «неслухняних бунтарів». На їхніх скатованих тілах купці, феодали Строганови, робили собі мільйони (Донч., II, 1956, 61).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | скатований | скатована | скатоване | скатовані |
Родовий | скатованого | скатованої | скатованого | скатованих |
Давальний | скатованому | скатованій | скатованому | скатованим |
Знахідний | скатований, скатованого | скатовану | скатоване | скатовані, скатованих |
Орудний | скатованим | скатованою | скатованим | скатованими |
Місцевий | на/у скатованому, скатованім | на/у скатованій | на/у скатованому, скатованім | на/у скатованих |