скатка
СКАТКА, и, ж. Згорнута трубкою і зв'язана на кінцях шинель, яку носять через плече. Брели [шляхом], обливаючись потом, бійці й офіцери із скатками на плечах (Гончар, III, 1959, 16); // скаткою, у знач. присл. У вигляді скатки. Я, здивований, оглядаю себе.. І нащо це я скаткою пальто почепив, хіба справді я в далеку дорогу вирядився? (Кол., На фронті.., 1959, 109).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скатка | скатки |
Родовий | скатки | скаток |
Давальний | скатці | скаткам |
Знахідний | скатку | скатки |
Орудний | скаткою | скатками |
Місцевий | на/у скатці | на/у скатках |
Кличний | скатко | скатки |