свининець
СВИНИНЕЦЬ, нця, ч., розм. Те саме, що свинарник. [Служебка:] Я не дам годованих свиней вигонить звідси.. [Пастух:] Свининець твій однаково не встоїть: король тут хоче збудувать шпиталь (Л. Укр., II, 1951, 202); У кожного господаря була клуня.., стайня, хлів для скотини, свининець (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свининець | свининці |
Родовий | свининця | свининців |
Давальний | свининцеві, свининцю | свининцям |
Знахідний | свининець | свининці |
Орудний | свининцем | свининцями |
Місцевий | на/у свининці | на/у свининцях |
Кличний | свининцю | свининці |