роздзвонювати
РОЗДЗВОНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДЗВОНИТИ, дзвоню, дзвониш, док., перех. і без додатка, розм. Розголошувати, поширювати, розповсюджувати скрізь яку-небудь новину, чутку, плітку і т. ін. Зоя роздзвонювала свою новину (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 219); [Микита:] І хто ж це роздзвонив про мою вигадку? Я ж і не показував нікому... (Сам., II, 1958, 183); Сашко роздзвонив по всьому селу про найкращого в світі майстра - шевця Данила (Чаб., Катюша, 1960, 161).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздзвонюю | роздзвонюємо |
2 особа | роздзвонюєш | роздзвонюєте |
3 особа | роздзвонює | роздзвонюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздзвонюватиму | роздзвонюватимемо |
2 особа | роздзвонюватимеш | роздзвонюватимете |
3 особа | роздзвонюватиме | роздзвонюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роздзвонював | роздзвонювали |
Жіночий рід | роздзвонювала | |
Середній рід | роздзвонювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздзвонюймо | |
2 особа | роздзвонюй | роздзвонюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роздзвонюючи | |
Минулий час | роздзвонювавши |