опалубний
ОПАЛУБНИЙ, а, е, буд. Пов'язаний з спорудженням опалубки. Опалубні роботи; // Признач. для опалубки. Транспортери швиденько заповнили простір між опалубними стінами арболітовою сумішшю (Роб. газ., 19.І 1962, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | опалубний | опалубна | опалубне | опалубні |
Родовий | опалубного | опалубної | опалубного | опалубних |
Давальний | опалубному | опалубній | опалубному | опалубним |
Знахідний | опалубний, опалубного | опалубну | опалубне | опалубні, опалубних |
Орудний | опалубним | опалубною | опалубним | опалубними |
Місцевий | на/у опалубному, опалубнім | на/у опалубній | на/у опалубному, опалубнім | на/у опалубних |