оленяр
ОЛЕНЯР, а, ч. Той, хто займається оленярством; фахівець з оленярства. Оленярі готувались у тундру (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 88).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оленяр | оленярі |
Родовий | оленяра | оленярів |
Давальний | оленяреві, оленяру | оленярам |
Знахідний | оленяра | оленярів |
Орудний | оленярем | оленярами |
Місцевий | на/у оленярі, оленяру, оленяреві | на/у оленярах |
Кличний | оленяру | оленярі |