місцина
МІСЦИНА, и, ж., розм. Те саме, що місце 1, 2. Пошукаю, чи лишилась хоч одна місцина, Де б було не знати лапи Крамарського сина (Стар., Вибр., 1959, 28); З Щавниці їздять гуляти в околишні місця, славні своєю красою карпатських виглядів. До таких місцин належиться Лісний Потік та Пєніни (Н.-Лев., II, 1956, 410).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | місцина | місцини |
Родовий | місцини | місцин |
Давальний | місцині | місцинам |
Знахідний | місцину | місцини |
Орудний | місциною | місцинами |
Місцевий | на/у місцині | на/у місцинах |
Кличний | місцино | місцини |