луківництво
ЛУКІВНИЦТВО, а, с. Практична і наукова діяльність, пов'язана з і поліпшенням природних і створенням штучних лук. Досліди Козаровицької станції луківництва доводять, що розорювати сухі луки треба дуже обережно (Колг. Укр., 8, 1959, 27); Все своє життя він захоплювався луківництвом, кормовими травами і, передусім, люцерною (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 259).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | луківництво | луківництва |
Родовий | луківництва | луківництв |
Давальний | луківництву | луківництвам |
Знахідний | луківництво | луківництва |
Орудний | луківництвом | луківництвами |
Місцевий | на/у луківництві | на/у луківництвах |
Кличний | луківництво | луківництва |