леденіти
ЛЕДЕНІТИ, ію, ієш, недок. 1. тільки 3 ос. Перетворюватися в лід або вкриватися льодом. Ніч. Холодна, пронизлива ніч. Леденів крило літака... (Забашта, Вибр., 1958, 234); // Ставати холодним як лід; мерзнути, заклякати. В тій її крайній Півночі була не тільки холоднеча та пурга, від якої душа леденіє, .. була там. і краса білих літніх ночей (Гончар, Тронка, 1963, 264); * Образно. - Перед його [В. І. Леніна] величчю схилились не тільки люди, а й природа. Вона леденіла тоді з розпачу (Довж., І, 1958, 485).
2. перен. Завмирати, ціпеніти (від жаху, болю, туги тощо). Жандарми зашарили по хаті ліхтариками, й Мокрина з дочкою леденіли, мов мерці, в цьому світлі (Козл., Ю. Крук, 1957, 386).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | леденію | леденіємо |
2 особа | леденієш | леденієте |
3 особа | леденіє | леденіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | леденітиму | леденітимемо |
2 особа | леденітимеш | леденітимете |
3 особа | леденітиме | леденітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | леденів | леденіли |
Жіночий рід | леденіла | |
Середній рід | леденіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | леденіймо | |
2 особа | леденій | леденійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | леденіючи | |
Минулий час | леденівши |