кривдний
КРИВДНИЙ, а, е. Сповнений кривди (у 1 знач.); несправедливий. Ми в лихий і кривдний час Все мусили терпіти (Воскр., З перцем!, 1957, 334); Миронець нікому не прощає кривдних образ (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 85); // Образливий, прикрий. Надовго зоставалось на душі тяжке кривдне почуття.. бурлацької безпритульності (Гончар, Таврія, 1952, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кривдний | кривдна | кривдне | кривдні |
Родовий | кривдного | кривдної | кривдного | кривдних |
Давальний | кривдному | кривдній | кривдному | кривдним |
Знахідний | кривдний, кривдного | кривдну | кривдне | кривдні, кривдних |
Орудний | кривдним | кривдною | кривдним | кривдними |
Місцевий | на/у кривдному, кривднім | на/у кривдній | на/у кривдному, кривднім | на/у кривдних |