кощавий
КОЩАВИЙ, а, е. Сухорлявий, худий, кістлявий. Був [Михайло].. високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий (Вовчок, І, 1955, 217); Кощавий, жилавий, без жодної натуги Остап хилиться в лад із косою (Горд., II, 1959, 327); Кощаве обличчя старого було спокійне, брунатне, мовби вирізане з дерева (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 27); * Образно. Тільки тепер я відчув по-справжньому, що воно за кощава рука голоду (Збан., Єдина, 1959, 257).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кощавий | кощава | кощаве | кощаві |
Родовий | кощавого | кощавої | кощавого | кощавих |
Давальний | кощавому | кощавій | кощавому | кощавим |
Знахідний | кощавий, кощавого | кощаву | кощаве | кощаві, кощавих |
Орудний | кощавим | кощавою | кощавим | кощавими |
Місцевий | на/у кощавому, кощавім | на/у кощавій | на/у кощавому, кощавім | на/у кощавих |