конфірмувати
КОНФІРМУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. 1. заст. Затверджувати судовий вирок і т. ін.
2. Здійснювати обряд конфірмації (у 2 знач.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | конфірмую | конфірмуємо |
2 особа | конфірмуєш | конфірмуєте |
3 особа | конфірмує | конфірмують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | конфірмуватиму | конфірмуватимемо |
2 особа | конфірмуватимеш | конфірмуватимете |
3 особа | конфірмуватиме | конфірмуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | конфірмував | конфірмували |
Жіночий рід | конфірмувала | |
Середній рід | конфірмувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | конфірмуймо | |
2 особа | конфірмуй | конфірмуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | конфірмуючи | |
Минулий час | конфірмувавши |