колегіальний
КОЛЕГІАЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до колегії (у 1, 2 знач.). Колегіальні установи.
2. Який здійснюється спільно, групою осіб. Колегіальні ухвали; Колегіальне розв'язування питання; // В основі якого лежить здійснення чого-небудь спільними силами. Вони [партійні комітети] будують свою діяльність на колегіальних засадах (Рад. Укр., 1.ХІІ 1961, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | колегіальний | колегіальна | колегіальне | колегіальні |
Родовий | колегіального | колегіальної | колегіального | колегіальних |
Давальний | колегіальному | колегіальній | колегіальному | колегіальним |
Знахідний | колегіальний, колегіального | колегіальну | колегіальне | колегіальні, колегіальних |
Орудний | колегіальним | колегіальною | колегіальним | колегіальними |
Місцевий | на/у колегіальному, колегіальнім | на/у колегіальній | на/у колегіальному, колегіальнім | на/у колегіальних |