кобеняк
КОБЕНЯК, а, ч. 1. заст. Суконний довгий і широкий чоловічий верхній одяг з відлогою; каптан, кирея, сіряк. - Чи бачиш, їде ген собі козак по полю? Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк (Греб., І, 1957, 60); Перед ним.. парубок у чорному кобеняку, підперезаний червоним поясом (Стор., І, 1957, 146); Їдучи в дорогу, чоловік вдягає кобеняк, або, як ще його гвуть, сіряк. Кобеняк - довга та широка одежина, пошита з овечого сукна (Збірник Полт. музею, І, 1928, 86); * У порівн. Темно вробилося, як під кобеняком (Тют., Вир, 1964, 17).
2. Вид чоловічого плаща з відлогою. Голова колгоспу.. надів чоботи, а поверх піджака дощового кобеняка (Вишня, І, 1956, .387); Потім, він мене знову посадив на скриньку, вкрив на ніч своїм брезентовим кобеняком і наказав заснути (Сміл., Сашко, 1957, 141).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кобеняк | кобеняки |
Родовий | кобеняка | кобеняків |
Давальний | кобенякові, кобеняку | кобенякам |
Знахідний | кобеняк | кобеняки |
Орудний | кобеняком | кобеняками |
Місцевий | на/у кобеняку | на/у кобеняках |
Кличний | кобеняку | кобеняки |