келеп
КЕЛЕП, а, ч. Старовинна ручна зброя, що має форму молота, насадженого на довгий держак. Так Турн, Палланта підпустивши, Зо всіх сил келепом мазнув (Котл., І, 1952, 258); Ремісничі сотні простували через Соборний майдан.., озброєні самопалами, шаблями, келепами, списами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 380); * У порівн. Наче хто келепом ударив Йосипа по голові... (Мирний, IV, 1955, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | келеп | келепи |
Родовий | келепа | келепів |
Давальний | келепові, келепу | келепам |
Знахідний | келеп | келепи |
Орудний | келепом | келепами |
Місцевий | на/у келепі | на/у келепах |
Кличний | келепе | келепи |