капость
КАПОСТЬ, і, ж., розм. 1. Поганий, підступний, шкідливий учинок. А горілку пити, гуляти - Махамед усім п'янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду, капості людям роблять... (Мирний, І, 1949, 213); Юра може.. позривати простирадла, взагалі якимось несподіваним способом наробити капостей (Смолич, II, 1958, 19); // Прикрість, неприємність. Багато капостей чекає прохідників під землею.
@ На капость - на шкоду, на прикрість. [Риндичка:] Отож і стала я думати: задля чого б їй отаке на капость мені коїти? (Кроп., І, 1958, 506).
2. тільки одн. Про кого-, що-небудь погане, шкідливе. Не було в тому океані [пшениці] ані синіх волошок, ані осоту, бо не буває цієї капості у прополотій пшениці (Донч., VI, 1957, 40); Ховрахи були зовсім недалечко від їхньої ділянки. Невже через цю капость загине їхній чарівний дослід? (Ів., Вел. очі, 1956, 106).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | капость | капості |
Родовий | капості, капости | капостей |
Давальний | капості | капостям |
Знахідний | капость | капості |
Орудний | капостю | капостями |
Місцевий | на/у капості | на/у капостях |
Кличний | капосте | капості |
капостити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капощу | капостимо |
2 особа | капостиш | капостите |
3 особа | капостить | капостять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капоститиму | капоститимемо |
2 особа | капоститимеш | капоститимете |
3 особа | капоститиме | капоститимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | капостив | капостили |
Жіночий рід | капостила | |
Середній рід | капостило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капостьмо | |
2 особа | капость | капостіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | капостячи | |
Минулий час | капостивши |