затьопаний
ЗАТЬОПАНИЙ, а, е, розм. Який затьопався, став брудний. Дороги розвезло, ..так він ледве волами дотягнув і повернувся аж на другий день, затьопаний по вуха у грязюку (Речм., Весн. грози, 1961, 82); Хтось із персоналу лікарні звернув увагу на зарослого бородою, затьопаного в мандрах, просто кажучи - підозрілого чоловіка (Ле, Ю. Кудря, 1956, 296); Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Досв., Вибр. 1959, 216).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | затьопаний | затьопана | затьопане | затьопані |
Родовий | затьопаного | затьопаної | затьопаного | затьопаних |
Давальний | затьопаному | затьопаній | затьопаному | затьопаним |
Знахідний | затьопаний, затьопаного | затьопану | затьопане | затьопані, затьопаних |
Орудний | затьопаним | затьопаною | затьопаним | затьопаними |
Місцевий | на/у затьопаному, затьопанім | на/у затьопаній | на/у затьопаному, затьопанім | на/у затьопаних |