заспокійник
ЗАСПОКІЙНИК, а, ч. Те саме, що заспокоювач 1.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заспокійник | заспокійники |
Родовий | заспокійника | заспокійників |
Давальний | заспокійникові, заспокійнику | заспокійникам |
Знахідний | заспокійника | заспокійників |
Орудний | заспокійником | заспокійниками |
Місцевий | на/у заспокійнику, заспокійникові | на/у заспокійниках |
Кличний | заспокійнику | заспокійники |