засперечатися
ЗАСПЕРЕЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Почати сперечатися, заперечуючи або доводячи що-небудь. [Люба:] Ваню! Це неможливо. Там таке робиться. Засперечались про дружбу, а самі мало не б'ються (Мик., І, 1957, 461); // Почати сваритися за кого-, що-небудь. Давно був [Прокіп] не в ладах з боцманом, який ще до війни неправильно дав йому позачерговий наряд, а потім ще й засперечався з ним за якусь дівчину (Кучер, Голод, 1961, 123).
2. Побитися об заклад. Засперечався [Бовдюг] із прикажчиком, що спинить на ходу маховик від паровика (Тют., Вир, 1964, 80).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засперечаюся | засперечаємося |
2 особа | засперечаєшся | засперечаєтеся |
3 особа | засперечається | засперечаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засперечався | засперечалися |
Жіночий рід | засперечалася | |
Середній рід | засперечалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засперечаймося | |
2 особа | засперечайся | засперечайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | засперечавшись |