зарахований
ЗАРАХОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зарахувати. Незабаром Каро одержав повістку і, пройшовши комісію, був зарахований до Діючої армії (Рибак, Опов., 1949, 87); // зараховано, безос. присудк. сл. Кілька годин тому я взяв до рук у приймальній комісії університету довідку про те, що мене зараховано студентом на філософський факультет (Мушк., Серце... 1962, 264).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зарахований | зарахована | зараховане | зараховані |
Родовий | зарахованого | зарахованої | зарахованого | зарахованих |
Давальний | зарахованому | зарахованій | зарахованому | зарахованим |
Знахідний | зарахований, зарахованого | зараховану | зараховане | зараховані, зарахованих |
Орудний | зарахованим | зарахованою | зарахованим | зарахованими |
Місцевий | на/у зарахованому, зарахованім | на/у зарахованій | на/у зарахованому, зарахованім | на/у зарахованих |