запліднений
ЗАПЛІДНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до запліднити. Ми маємо всі підстави чекати нового високого піднесення нашої поезії, заплідненої животворящою ідеєю, ім'я якій - комунізм (Про багатство л-ри, 1959, 150).
2. у знач. прикм. Здатний до розвитку плоду після запліднення. Запліднене яйце ділиться на дві клітини, потім на чотири, на вісім і т. д. Утворюється багатоклітинний зародок (Зоол., 1957, 75); // Здатний давати плоди. І мрію мріяла свою запліднена земля про заколошені поля, про радість врожаю (Гонч., Вибр., 1959, 331).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запліднений | запліднена | запліднене | запліднені |
Родовий | заплідненого | заплідненої | заплідненого | запліднених |
Давальний | заплідненому | заплідненій | заплідненому | заплідненим |
Знахідний | запліднений, заплідненого | запліднену | запліднене | запліднені, запліднених |
Орудний | заплідненим | заплідненою | заплідненим | заплідненими |
Місцевий | на/у заплідненому, заплідненім | на/у заплідненій | на/у заплідненому, заплідненім | на/у запліднених |