закуточок
ЗАКУТОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до закуток. Він знав тут у горах кожний закуточок (Коб., III, 1956, 202); От-от погаснуть фарби картини, вже ледве притаїлись десь в потайному закуточку фантазії (Н.-Лев., III, 1956, 313).
Усі (всі) закуточки; По всіх закуточках - те саме, що Усі (всі) закутки; По всіх закутках (див. закуток). [Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його й шукай! Усі закуточки обходила... Нема!.. (Кроп., І, 1958, 488); Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку, - ходить, шука його, наче голку, по всіх кутках і закуточках (Вовчок, І, 1955, 356).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закуточок | закуточки |
Родовий | закуточка | закуточків |
Давальний | закуточкові, закуточку | закуточкам |
Знахідний | закуточок | закуточки |
Орудний | закуточком | закуточками |
Місцевий | на/у закуточку | на/у закуточках |
Кличний | закуточку | закуточки |