докльовувати
ДОКЛЬОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОКЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Закінчувати клювати; клювати до кінця; додзьобувати. Застрибала [пташка] по підвіконню, докльовуючи вчорашні крихти... (Кол., Терен., 1959, 48); Прометею, Прометею! Одлетів твій коршак хижий, Не допив живої крові, Плоть живу не доклював (Рильський, І, 1956, 129).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докльовую | докльовуємо |
2 особа | докльовуєш | докльовуєте |
3 особа | докльовує | докльовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докльовуватиму | докльовуватимемо |
2 особа | докльовуватимеш | докльовуватимете |
3 особа | докльовуватиме | докльовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | докльовував | докльовували |
Жіночий рід | докльовувала | |
Середній рід | докльовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докльовуймо | |
2 особа | докльовуй | докльовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | докльовуючи | |
Минулий час | докльовувавши |