деїстичний
ДЕЇСТИЧНИЙ, а, е, філос. Прикм. до деїзм і деїст. Як правило, деїстичні, пантеїстичні і подібні до них модні ідеологічні побудови сучасних буржуазних мислителів дуже непослідовні, часто-густо змикаються з модернізацією релігії (Ком. Укр., 1, 1968, 31).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | деїстичний | деїстична | деїстичне | деїстичні |
Родовий | деїстичного | деїстичної | деїстичного | деїстичних |
Давальний | деїстичному | деїстичній | деїстичному | деїстичним |
Знахідний | деїстичний, деїстичного | деїстичну | деїстичне | деїстичні, деїстичних |
Орудний | деїстичним | деїстичною | деїстичним | деїстичними |
Місцевий | на/у деїстичному, деїстичнім | на/у деїстичній | на/у деїстичному, деїстичнім | на/у деїстичних |