визвольний
ВИЗВОЛЬНИЙ, а, е. Який ставить за мету визволення кого-, чого-небудь або визволяє когось, щось. Населення Запорізької Січі, відки почався визвольний похід Богдана Хмельницького, складалося головним чином з українських козаків (Рильський, III, 1956, 16); Стара Європа чує над собою Визвольних армій сурми бойові (Ю. Янов., V, 1959, 87); На Захід ми йшли у визвольний похід! - На клич білорусів, на клич українців, Що скніли в неволі, що рвались на Схід... (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 194).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | визвольний | визвольна | визвольне | визвольні |
Родовий | визвольного | визвольної | визвольного | визвольних |
Давальний | визвольному | визвольній | визвольному | визвольним |
Знахідний | визвольний, визвольного | визвольну | визвольне | визвольні, визвольних |
Орудний | визвольним | визвольною | визвольним | визвольними |
Місцевий | на/у визвольному, визвольнім | на/у визвольній | на/у визвольному, визвольнім | на/у визвольних |