бандуристка
БАНДУРИСТКА, и, ж. Жін. до бандурист 1. В гості до письменників завітали бандуристки (Літ. газ., 9.Х 1959, 4); Самодіяльна народна капела бандуристок.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бандуристка | бандуристки |
Родовий | бандуристки | бандуристок |
Давальний | бандуристці | бандуристкам |
Знахідний | бандуристку | бандуристок |
Орудний | бандуристкою | бандуристками |
Місцевий | на/у бандуристці | на/у бандуристках |
Кличний | бандуристко | бандуристки |