аборигенний
АБОРИГЕННИЙ, а, е, книжн. Корінний, місцевого походження; тубільний, автохтонний. На цій території [Північне Причорномор'я] вони [скіфи] не були місцевим, аборигенним населенням (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 119); В [парку] Олександрії зібрані майже всі породи аборигенної флори Білоцерківського району (Парк Олександрія.., 1949, 86).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | аборигенний | аборигенна | аборигенне | аборигенні |
Родовий | аборигенного | аборигенної | аборигенного | аборигенних |
Давальний | аборигенному | аборигенній | аборигенному | аборигенним |
Знахідний | аборигенний, аборигенного | аборигенну | аборигенне | аборигенні, аборигенних |
Орудний | аборигенним | аборигенною | аборигенним | аборигенними |
Місцевий | на/у аборигенному, аборигеннім | на/у аборигенній | на/у аборигенному, аборигеннім | на/у аборигенних |