хатхор
ХАТХОР, невідм., ж. В давньоєгипетській релігії – богиня неба; в стародавніх віруваннях представлялася у вигляді небесної корови, що народила Сонце; вважалася також богинею любові, веселості і музики; Хатхор вважали також покровителькою шахтарів; зображалася у вигляді жінки з рогами корови і сонячним диском на голові.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Хатхор | |
Родовий | Хатхор | |
Давальний | Хатхор | |
Знахідний | Хатхор | |
Орудний | Хатхор | |
Місцевий | на/у Хатхор | |
Кличний | Хатхор |