скоморохи
СКОМОРОХИ, -ів, мн. Професіональні мандрівні співці й актори (лицедії), учасники свят, обрядів, ігор; вперше згадані в літописах Київської Русі (1068 р.) та зображені на фресках Софійського собору в Києві, датованих 1037 роком; скоморохи розважали народні маси співом, дотепами, музикою, танцями, драматичними сценками, акробатикою, дресированими звірями, користуючись у виступах масками та втягуючи у гру глядачів; скоморохи були також на дворах князів і вельмож; вони прославляли земні радощі, протиставляючи їх аскезі, чим викликали вороже ставлення до себе церковної і світської влади; в кінці 16-го ст. мистецтво скоморохів проникло у вистави церковно-шкільного театру, а далі розвивалося в балаганах, лялькових та інших театрах.
скоморох
СКОМОРОХ, а, ч. За часів стародавньої Русі - мандрівний середньовічний актор. Спочатку скоморохи виступали в себе у селі чи місті, а потім почали ходити на ігрища в сусідні села й міста і, нарешті, поклавши свій нехитрий скарб у торбину, вирушали в мандри по всій Русі (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 52); Представниками світської музики на Русі від найдавніших часів протягом кількох століть були скоморохи (Муз. праці, 1970, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скоморох | скоморохи |
Родовий | скомороха | скоморохів |
Давальний | скоморохові, скомороху | скоморохам |
Знахідний | скомороха | скоморохів |
Орудний | скоморохом | скоморохами |
Місцевий | на/у скомороху, скоморохові | на/у скоморохах |
Кличний | скомороше | скоморохи |