альбігойці
АЛЬБІГОЙЦІ, -ів, мн. (одн. альбігоєць, -ойця, ч.). Учасники єретичного руху в Південній Франції 12 – 13 ст.; прихильники вчень катарів і вальденсів.
альбігоєць
АЛЬБІГОЄЦЬ, -йця, ч. Див. альбігойці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | альбігоєць | альбігойці |
Родовий | альбігойця | альбігойців |
Давальний | альбігойцеві, альбігойцю | альбігойцям |
Знахідний | альбігойця | альбігойців |
Орудний | альбігойцем | альбігойцями |
Місцевий | на/у альбігойці, альбігойцеві | на/у альбігойцях |
Кличний | альбігойцю | альбігойці |