трембітання
ТРЕМБІТАННЯ, я, с . Дія за знач. трембітати та звуки, утворювані цією дією. Тихо-тихо, нечутними кроками наближається вечір.. Повагом, в царственій величі підіймається місяць з-за Синиць, і невідомо звідки ледве-ледве доноситься трембітання... (Хотк., II, 1966, 55); Після переселення сюди, в степи, йому ще довго ночами вчувалось трембітання трембіти в горах... (Гончар, Тронка, 1963, 91).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трембітання | трембітання |
Родовий | трембітання | трембітань |
Давальний | трембітанню | трембітанням |
Знахідний | трембітання | трембітання |
Орудний | трембітанням | трембітаннями |
Місцевий | на/у трембітанні | на/у трембітаннях |
Кличний | трембітання | трембітання |