позасовувати
ПОЗАСОВУВАТИ, ую, уєш і ПОЗАСУВАТИ, аю, аєш, док., перех. Засунути все або багато чого-небудь. [Мати:] Вбігла [невістка], зараз вихопила у мене рогача з рук: «Дайте, - каже, - мамо, я допоможу вам горшки в піч позасовувать!..» (Кроп., IV, 1959, 152); Зачиняти двері пішов Андрій. Він понакидав усі клямки, позасував усі засови і ще підпер надвірні двері лопатою (Трубл., І, 1955, 89); Похапцем позасувала під хустину розвіяне за роботою волосся (Вільде, Сестри.., 1958, 77); Оксана.. позасовувала усюди двері (Кв.-Осн., II, 1956, 440).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позасовую | позасовуємо |
2 особа | позасовуєш | позасовуєте |
3 особа | позасовує | позасовують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позасовував | позасовували |
Жіночий рід | позасовувала | |
Середній рід | позасовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позасовуймо | |
2 особа | позасовуй | позасовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позасовувавши |