платонік
ПЛАТОНІК, а, ч. Учень, послідовник старогрецького філософа Платона.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | платонік | платоніки |
Родовий | платоніка | платоніків |
Давальний | платонікові, платоніку | платонікам |
Знахідний | платоніка | платоніків |
Орудний | платоніком | платоніками |
Місцевий | на/у платоніку, платонікові | на/у платоніках |
Кличний | платоніку | платоніки |