осібність
ОСІБНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. осібний 1; характерна відмінність, своєрідність. Свідомість осібності своїх класових інтересів від інтересів революційної демократії змушує пролетаріат організуватись у строго самостійну класову партію (Ленін, 13, 1971, 136).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | осібність | осібності |
Родовий | осібності, осібности | осібностей |
Давальний | осібності | осібностям |
Знахідний | осібність | осібності |
Орудний | осібністю | осібностями |
Місцевий | на/у осібності | на/у осібностях |
Кличний | осібносте | осібності |