оперювання
ОПЕРЮВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оперювати і оперюватися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оперювання | оперювання |
Родовий | оперювання | оперювань |
Давальний | оперюванню | оперюванням |
Знахідний | оперювання | оперювання |
Орудний | оперюванням | оперюваннями |
Місцевий | на/у оперюванні | на/у оперюваннях |
Кличний | оперювання | оперювання |