оперезаний
ОПЕРЕЗАНИЙ, а, е. Дієпр. мин. ч. до оперезати 1-4. В білім хітоні вона, оперезана поясом срібним, Їде, недбало віжки держачи (Фр., XIII, 1954, 317); Поверх кожушка, оперезаного широким ременем, звисала кобура з револьвером (Шиян, Баланда, 1957, 12); Її повна коротка шия, оперезана малиновою оксамиткою, забіліла й залисніла, як шовк (Н.-Лев., IV, 1956, 117); Бліді, оперезані бинтами обличчя хворих, серед яких багато сліпих (Грим., Незакінч. роман, 1962, 308); На валах уже повно було міщан, оперезаних мечами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 417).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оперезаний | оперезана | оперезане | оперезані |
Родовий | оперезаного | оперезаної | оперезаного | оперезаних |
Давальний | оперезаному | оперезаній | оперезаному | оперезаним |
Знахідний | оперезаний, оперезаного | оперезану | оперезане | оперезані, оперезаних |
Орудний | оперезаним | оперезаною | оперезаним | оперезаними |
Місцевий | на/у оперезаному, оперезанім | на/у оперезаній | на/у оперезаному, оперезанім | на/у оперезаних |