окунь
ОКУНЬ, я, ч. Прісноводна хижа риба родини окуневих зеленувато-жовтого кольору, з чорними поперечними смугами і червонуватими нижніми плавниками. Я щохвилини тяг краснопірок, пліточок, а раз піймав навіть дивака окуня, що чомусь почепився на хліб (Досв., Вибр., 1959, 54); І ловилася риба в сітки - Скумбрія, окуні і бички (Воронько, Драгі.., 1959, 114).
@ Окунів (окуні) ловити [носом] - куняти. Стоять з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто і окунів ловить, слухаючи, як славно чита.. попович (Кв.-Осн., II, 1956, 239); Пилип-з-Конопель уже носом ловив окуні, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 504).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | окунь | окуні |
Родовий | окуня | окунів |
Давальний | окуневі, окуню | окуням |
Знахідний | окуня | окунів |
Орудний | окунем | окунями |
Місцевий | на/у окуні, окуневі | на/у окунях |
Кличний | окуню | окуні |