мієлома
МІЄЛОМА, -и, ж. Злоякісна пухлина, яка вражає кістковий мозок; зазвичай розвивається у людей похилого віку; її наслідком є анемія, сплющування хребта, зниження зсілості крові, погіршення зору, пошкодження внутрішніх органів. // Мієломна хвороба. ** Солітарна мієлома – мієломна хвороба, яка характеризується наявністю одного вогнища розростання плазматичних клітин.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мієлома | мієломи |
Родовий | мієломи | мієлом |
Давальний | мієломі | мієломам |
Знахідний | мієлому | мієломи |
Орудний | мієломою | мієломами |
Місцевий | на/у мієломі | на/у мієломах |
Кличний | мієломо | мієломи |