моноцентризм
МОНОЦЕНТРИЗМ, -у, ч. В антропології – вчення про походження людини сучасного типу й людських рас в одній області земної кулі від однієї форми людиноподібних мавп в одному географічному центрі; центр цей частіше поміщають в Африці; більш поміркованим є варіант так званого широкого моноцентризму, відповідно до якого центр захоплював також Близький Схід, Південну і Східну Європу та частину Середньої Азії.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | моноцентризм | моноцентризми |
Родовий | моноцентризму | моноцентризмів |
Давальний | моноцентризмові, моноцентризму | моноцентризмам |
Знахідний | моноцентризм | моноцентризми |
Орудний | моноцентризмом | моноцентризмами |
Місцевий | на/у моноцентризмі | на/у моноцентризмах |
Кличний | моноцентризме | моноцентризми |